- племінний
- -а́, -е́.1) Прикм. до плем'я 1). Племінні об'єднання.2) Придатний або залишений для продовження породи (про свійських тварин). Племінна худоба.3) Пов'язаний з розведенням породистих свійських тварин.••
Племінна́ робо́та — зоотехнічні заходи й методи, спрямовані на якісне вдосконалення сільськогосподарських тварин, підвищення їхньої породності і продуктивності.
Племінне́ твари́нництво — розведення чистопородних висококровних сільськогосподарських тварин.
Племінни́й заво́д — вища категорія спеціалізованого господарства, де вдосконалюють існуючі і виводять нові породи, лінії, родини сільськогосподарських тварин.
4) Власт. породистим тваринам, характерний для них.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.